Чорнобиль — вічний біль
В історії нашого народу є чимало скорботних дат, спогади про які щоразу пронизують серця гострим болем. Одна із таких дат – 26 квітня 1986 року. Це одна із найжахливіших катастроф в історії людства, ім’я якій – Чорнобиль, що понівечила людські долі, багатьох забрала у вічність. З того часу минуло вже 34 роки.
26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Аварія призвела до радіоактивного зараження в радіусі 30 км. Забруднена територія площею майже 160 тисяч квадратних кілометрів.
Відразу ж після катастрофи загинула 31 людина, а 600 тис. ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, серед яких і наші земляки, отримали високі дози радіації.
Сьогодні, напередодні 34-х роковин Чорнобильської катастрофи, на центральній площі смт Тростянець відбулися заходи, в яких взяли участь селищний голова Людмила Червонецька, голова районної ради Людмила Скапровська, перший заступник голови районної державної адміністрації Таїсія Науменко, голова Тростянецького районного громадського об’єднання «Спілка чорнобильців та ветеранів ядерних випробувань» Олександр Дремлюга, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, працівники Тростянецької селищної ради.
На знак данини пам’яті тим трагічним подіям та вшанування подвигу ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які ціною власного життя врятували Україну і світ від атомного лиха, присутні поклали живі квіти до пам’ятника ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Із нестихаючим болем у серцях, хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв-ліквідаторів.
Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.
