Тростянеччина попрощалася із загиблим захисником Романом Огородніком
Неможливо збагнути, що коїться в душах батьків Світлани Миколаївни та Валерія Григоровича Огородніків. Вони зустріли п’ятого жовтня свого єдиного сина Романа, щоб провести його на вічний спочинок й попрощатися назавжди. Зруйновані надії, втрачений сенс життя…
П’ятого липня Романові Огородніку виповнився 31 рік. Тими днями приїхав додому в короткотривалу відпустку – побрався з коханою Дар’єю. Мріяли прожити довге і щасливе життя. Не судилося. Зла смерть обірвала мрії далеко від дому. Загинув за рідну землю, яку пішов боронити сьомого квітня.
Роман запам’ятається усім, хто його знав, товариським, завжди готовим прийти на допомогу тим, хто її потребував.
Гарно навчався як у Тростянецькій першій школі, так і в Тернопільському національному економічному університеті; користувався неабияким авторитетом на підприємстві Миронівського хлібопродукту, де працював фахівцем з координації виробництва та продажів.
Лейтенант Роман Огороднік залишиться в пам’яті його побратимів, як справжній патріот, готовий до самопожертви. Він служив командиром взводу мінометної батареї механізованого батальйону одного з військових формувань Збройних Сил України. Служба була надскладною на Донеччині, де ворог несе великі втрати і кидає на цей напрямок значні фізичні сили. Беріг кожного солдата, а сам не вберігся. Під час ворожого штурму загинув першого жовтня в районі населеного пункту Одрадівка, неподалік Бахмуту. Загинув, як Герой.
Коли тіло героя везли на вічний спочинок, як на диво встановилася погода. Сонце змінило тривалі дощі. Проте «дощило» слізьми жителів громади. Навколішки його зустрічали в Оляниці та Четвертинівці. Велелюдно було в Тростянці. Особливо драматично було, коли похоронна процесія зупинилася біля місцевого ліцею. Десятки школярів громади стали навколішки. «Слава Україні!» - вигукували вони. «Герої не вмирають!» - перегукувалося в рядах. На честь загиблого випускника закладу прозвучав останній дзвінок. Останній…
Як сказала на прощальній церемонії Тростянецька селищна голова Людмила Червонецька, це – біль усієї України, бо на війні гинуть найкращі і найдостойніші. Там, на Небі, уже, мабуть, тісно Янголам миру. Тому ми мусимо зробити все від нас залежне, аби погані звістки не надходили у нашу громаду та миролюбиву Україну.
Провести на місце останнього спочинку Героя у Тростянець приїхала голова Гайсинської районної військової адміністрації Людмила Головашич. Від мені начальника обласної військової адміністрації Сергія Борзова Людмила Володимирівна висловила щирі співчуття родині молодого захисника: «Тростянецька громада, Гайсинщина та вся Україна завжди буде пам’ятати мужнього Героя – лейтенанта Романа Огородніка».
Також зі словами співчуття виступив офіцер другого відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Хрипливий.
Поховали захисника на кладовищі в рідному Тростянці.
