На щиті повернувся Захисник Олексій Гоцалюк, який 31 місяць вважався безвісти зниклим
Родина Гоцалюків і жителі села Оляниця 31 місяць чекали доброї звістки про свого сина і земляка Гоцалюка Олексія Олександровича. Зв’язок з ним обірвався 30 березня 2022-го року. На той момент він служив місяць у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Оскільки Герой мав чималий бойовий досвід ще з 2014-го року, то одразу був відправлений на бойові позиції у Херсонську область. Думалося, що потрапив у полон й згодом повернеться за обміном до рідної домівки. На жаль, дива не сталося. Сумна звістка сколихнула село.
Олексій народився 23 березня 1988 року в родині Олександра Степановича та Надії Григорівни Гоцалюків. Навчався в Оляницькій школі та був її гордістю: відповідальним, щирим, добрим, готовим завжди прийти на допомогу, життєлюбним, товариським. Мав активну життєву позицію.
Відслуживши строкову службу, повернувся додому. Працював. 24 липня 2014-го року був мобілізований до Національної гвардії України. Ще по дорозі у Вінницю він намагався підтримати моральний дух побратимів: розповідав різні бувальщини, анекдоти. За це його прозвали Тамадою. Це псевдо він носив усю війну.
Місяць у Центрі підготовки, їх навчали поводитися зі зброєю й правилам чергування на блокпостах, а потім відправили на Луганщину. Підрозділу, в якому служив Олексій, випало нести службу на знаменитому 32-му блокпості. Згодом ця позиція отримає назву «Долина Смерті». Тут, на «Бахмутці» - дорога від Луганська до Бахмута, в період з 13-го по 28-ме жовтня 2014 року велися запеклі бої.
Демобілізувався Олексій у 2015-му році. Пробував знайти себе в мирному житті, а згодом знову підписав контракт з ЗСУ.
Втретє Тамаду мобілізували на третій день після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Старший солдат Гоцалюк Олексій Олександрович служив стрільцем-зенітником зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу механізованого батальйону військової частини А0666.
Його підрозділ виконував бойові завдання на Херсонщині в районі Олександрівки Херсонської області.
На жаль, 30 березня життя відважного Тамади – Олесія Гоцалюка, обірвалося у самому розквіті. Тиждень тому він відсвяткував в окопах своє 34-річчя…
… 1 листопада 2024 року жителі Оляниці і Тростянецької громади з болем у серці провели в останню дорогу мужнього Героя. Біль та скорбота охопили всю громаду, адже втратили не лише сміливого Захисника, а й вірного сина свого народу.
Віддати шану Герою прийшли рідні, близькі, представники влади громади, побратими, військовослужбовці та небайдужі жителі громади.
Олексій Гоцалюк віддав своє життя за наше майбутнє, за мир і спокій на рідній землі. Його подвиг та самопожертва назавжди залишаться у наших серцях, як приклад безмежної відданості і патріотизму.
Щирі співчуття родині…
Вічна пам‘ять, честь і шана нашому Воїну!
