Тростянеччина попрощалася зі своїм Героєм - Олегом Коханчуком
Сьогодні Тростянець у скорботі схилив голову - в останню путь провели Олега Коханчука – Захисника України, люблячого батька, чоловіка, сина, побратима. Він віддав своє життя за свободу нашої землі, за майбутнє своїх дітей, за право України бути вільною.
Олег Анатолійович Коханчук народився 10 квітня 1993 року в селі Гунча, що на Гайсинщині. Тут він навчався, працював, мріяв про щасливе життя. Професію здобув у Теплицькому професійному аграрному ліцеї, а працював у Філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» МХП.
Разом з дружиною Тетяною вони виховували дітей, ділили радощі та турботи. А потім прийшла війна…
У травні 2023 року Олег був мобілізований до лав ЗСУ та став сапером військової частини А2980 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках. Його завданням було розміновувати територію, знешкоджувати смертоносні пастки ворога. Робота сапера – це постійний ризик, де одна мить вирішує все.
20 лютого 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Муравка Донецької області, Олег Коханчук загинув…
Він був людиною великої душі – щирий, добрий, життєрадісний. Обожнював природу, риболовлю, прості сімейні радості. Найбільшим щастям для нього були дружина і діти. Разом вони мріяли про майбутнє, але підступний ворог обірвав ці мрії…
Важко уявити біль дружини Тетяни, яка втратила коханого, дітей, які втратили люблячого, турботливого батька. Важко уявити розпач батька Олега – Анатолія Петровича, який сам є військовим та отримав поранення.
Олег боровся за те, щоб його діти та всі українці жили в мирній країні. Він, не вагаючись, став на захист Батьківщини та віддав найдорожче – своє життя.
Ім'я Олега Коханчука назавжди закарбовано в історії нашої громади та України.
Його подвиг не забудуть.
Його життя – це приклад мужності, відданості та любові до рідної землі.
Вічна пам'ять Герою!
Глибокі співчуття родині та близьким...