21 серпня - Міжнародний день пам'яті і поминання жертв тероризму
21 серпня світ з ініціативи ООН вшановує жертв тероризму. Росія у війні з Україною постійно вдається до методів терору, й не лише після 24 лютого 2022 року. Нижче підібрали кричущі приклади, що нагадують, чому міжнародній спільноті слід визнати РФ державою-спонсором тероризму.
Терор щодо цивільних українців Росія почала застосовувати ще в 2014 році, переслідуючи на окупованих територіях цивільне населення, яке не чинило збройного спротиву, але й не було лояльним до окупаційної адміністрації. Йдеться, наприклад, про активістів Євромайдану в Криму, як то кінорежисер Олег Сенцов, громадський діяч Олександр Кольченко та фермер Володимир Балух, яких спершу катували, а потім незаконно засудили на великі терміни ув’язнення за сфабрикованими справами. Або ж про депутата Горлівської міськради Володимира Рибака чи неповнолітнього футболіста Степана Чубенка, яких спершу катували, а потім убили на Донбасі.
Найбільш показовим актом міжнародного тероризму з боку Росії та контрольованих нею терористичних угрупувань ЛДНР до повномасштабного вторгнення стало збиття малайзійського боїнга MH17. Загинули всі пасажири та члени екіпажу літака – 298 людей. За даними розслідування міжнародної комісії, авіалайнер збили з зенітно-ракетної установки «Бук», яка належала курській 53-й бригаді протиповітряної оборони, а до злочину безпосередньо причетні два офіцери російської армії. Попри наявність доказів, оприлюднених кількома незалежними джерелами, Росія досі не визнає своєї провини в цьому акті міжнародного тероризму.
Після повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року Росія лише посилила використання терору як методу війни. Це і терор через катування, вбивства, зґвалтування, насильницьке переміщення місцевого населення на окупованих територіях, яке до того ж має ознаки геноциду. І планомірні авіаційні та ракетні удари по цивільних об’єктах. Внаслідок повітряних атак значних руйнувань зазнали міста по всій території України, а низка міст у прифронтових зонах була фактично знищена вщент. Жертвами ракетних ударів стали відвідувачі торгового центру в Кременчуці, діагностичного центру та інших цивільних закладів у центрі Вінниці. Росіяни обстріляли дитячу лікарню «Охматдит» у Києві. Застосовували практику обстрілу енергетичної інфраструктури, щоб залишити цивільне населення без світла й тепла, та таким чином здійснювати психологічний тиск і терор. Усі руйнування та страждання, завдані ракетним терором Росії, складно перелічити.
З 2022 року росіяни також вдаються до ядерного шантажу усього світу, навколо захопленої ними Запорізької АЕС. А влітку 2023 року здійснили теракт на Каховській ГЕС, підірвавши дамбу, що спричинило екологічну катастрофу.
Кричущими свідченнями того, що Росія є державою-терористом, стало вбивство 29 липня в Оленівці понад 50 українських військовополонених, які вийшли з Азовсталі під гарантії безпеки та обміну від ООН й Червоного хреста.
Зафіксовані десятки випадків розстрілів полонених на полі бою та безліч свідчень про катування, знущання, приниження та вбивства у полоні. Одним з найгучніших випадків стало вбивство української журналістки Вікторії Рощиної, яку росіяни взяли в полон в 2023 році.
Терористична діяльність у сучасному світі – це неприпустимий злочин, за який повинна настати належна відповідальність. Не важливо, чи терористами є група політичних радикалів, а чи одна з найбільших країн світу.
Український інститут національної пам'яті
