Між надією і тишею: Тростянецька громада разом із родинами зниклих безвісти Захисників
Вчора ми знову зібралися разом — заради наших Захисників, які зникли безвісти, і заради їхніх родин, для яких очікування стало щоденною боротьбою за віру та силу жити далі.
Тростянецька громада чекає на 86 своїх земляків, про яких досі немає жодної звістки. Ще 6 воїнів перебувають у полоні.
Це не просто цифри. Це — людські долі, що зависли між «вчора» і таким омріяним словом «повернувся».
Ми стояли поруч із тими, хто живе цим очікуванням щохвилини: з батьками, дружинами, дітьми. Без гучних слів — у тиші, що звучить голосніше за будь-які промови. У спільній молитві та вірі, що кожне ім’я буде почуте.
Ми віримо: кожен наш Захисник обов’язково повернеться туди, де на нього чекають — додому, до рідних, до життя під мирним небом.
