До роковин Корюківської трагедії
1–2 березня 1943 року місто Корюківка стало місцем однієї з найжахливіших каральних акцій проти мирного населення в Європі в роки Другої світової війни.
Каральну операцію здійснили підрозділи нацистських окупаційних військ за підтримки угорських частин. Приводом для масового знищення мешканців став напад радянських партизанів на німецький гарнізон у Корюківці наприкінці лютого 1943 року. У відповідь окупанти вдалися до жорстокої помсти проти мирних людей, які не мали жодного стосунку до бойових дій.
1 та 2 березня карателі зігнали жителів до великих приміщень — ресторанів, клубів, будинків — і розстрілювали цілими групами, після чого тіла спалювали. Тих, хто намагався врятуватися, розстрілювали на місці. Акція тривала й 9 березня, коли було знищено тих небагатьох мешканців, що повернулися до міста або переховувалися.
За різними оцінками, було вбито понад 6 700 осіб. Спалено близько 1 390 будинків, фактично повністю знищено місто. Корюківська трагедія вважається найбільшою за кількістю жертв каральною акцією проти мирного населення на окупованих територіях Європи в період війни.
Довгий час правда про ці події замовчувалася або не отримувала належного міжнародного розголосу. Лише з відновленням незалежності України розпочалося більш ґрунтовне дослідження трагедії, встановлення імен загиблих та вшанування їхньої пам’яті на державному рівні.
Сьогодні ми схиляємо голови перед невинно вбитими жителями Корюківки. Наш обов’язок — берегти історичну пам’ять, передавати її наступним поколінням і робити все можливе, щоб подібні злочини ніколи не повторилися.
Вічна пам’ять жертвам Корюківської трагедії.
