Вічна пам’ять Герою з Тростянеччини — Ярославу Яковлєву
Сьогодні громада провела в останню путь молодого, але такого мужнього Захисника України — Яковлєва Ярослава Михайловича із села Буди. Йому було лише 26 років…
Молоде життя, сповнене мрій, планів і надій, безжально обірвала війна.
Ярослав був одним із тих, хто не залишився осторонь, коли Україна потребувала своїх синів. Він став до лав захисників, щоб боронити рідну землю, свій дім, свою громаду.
Ярослав народився 30 січня 1998 року в селі Буди. Тут пройшло його дитинство, тут він навчався у Будянській середній школі. Згодом продовжив навчання у Монастирищенському ПТУ Черкаської області, де здобув професію газоелектрозварювальника.
У 2017 році був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Після служби повернувся до рідного села, працював, допомагав рідним, будував плани на майбутнє.
13 листопада 2024 року він підписав контракт та став на захист України.
Служив матросом, стрільцем стрілецького спеціалізованого відділення роти «ШКВАЛ» військової частини А0216 у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.
21 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Слов’янка Донецької області Ярослав зник безвісти за особливих обставин…
Довгі місяці рідні жили надією та чекали звістки.
На жаль, 3 березня 2026 року його було ідентифіковано.
Ярослав був щирою, доброю та світлою людиною. Спокійний, працьовитий, доброзичливий — таким його пам’ятають усі, хто знав. Він завжди ставився до людей з повагою і теплом.
У невимовному горі залишилися батьки, бабуся, рідні та близькі.
🕯️ Тростянеччина схиляє голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності за подвиг свого земляка.
Світла пам’ять і вічна слава Герою України.
