Тростянеччина попрощалась із Захисником України Олексієм Кузіним
З невимовним болем у серці Тростянеччина провела в останню путь свого земляка —
КУЗІНА Олексія Геннадійовича, жителя села Тростянчик, якому було лише 50 років…
Життя Олексія Геннадійовича було сповнене праці, турботи про близьких і щирого ставлення до людей.
Народжений 2 травня 1975 року, він змалку пізнав ціну праці, обравши для себе чесну робітничу дорогу. Опанувавши професію столяра, усе життя працював сумлінно і віддано — як у рідному селі, так і за його межами.
Він був людиною, на яку можна було покластися. Добрий, відкритий, щирий — саме таким його пам’ятають рідні, друзі, односельці. Його поважали, цінували і завжди радо зустрічали.
Коли Україна покликала — він не залишився осторонь.
25 серпня 2025 року був призваний на військову службу. У званні старшого сержанта, на посаді командира відділення охорони, гідно ніс службу, залишаючись вірним присязі та своєму обов’язку.
23 березня 2026 року серце Захисника зупинилося… Після важкої хвороби, перебуваючи на лікуванні у військовому госпіталі в Києві, він відійшов у вічність, так і не повернувшись додому…
Це біль, який важко прийняти. Це втрата, яку неможливо заповнити…
У глибокій скорботі залишилися найрідніші: син Станіслав, дружина Поліна, син Андрій, брат Сергій…
Світла пам’ять про Олексія Геннадійовича житиме у серцях усіх, хто його знав.
Він назавжди залишиться у нашій пам’яті — щирим, добрим, справжнім…
Щирі співчуття рідним і близьким. Розділяємо ваш біль…
Вічна пам’ять і шана Захиснику України…
