Герой Максим Чепка з Тростянчика повернувся додому на щиті
Днями стало відомо про героїчну загибель земляка, жителя села Тростянчик Максима Чепки. Трагічна звістка надійшла до родини героя, коли її ніхто не очікував.
Військовослужбовець Збройних Сил України Максим Олександрович Чепка народився 14 квітня 1992 року. Закінчив місцеву школу, кооперативний коледж економіки і права. Працював на різних роботах, в тому числі й за кордоном.
Виховувався в українських традиціях. Тому, коли того потребувала Батьківщина, рідна земля, не вагаючись, 17 лютого 2023 року став на захист України.
Він швидко опанував науку війни, мужньо боронив рідну землю і всіх, хто знаходиться в тилу, в тому числі свою родину. Адже бачив на власні очі, що несе з собою так званий "руській мір" для українців.
Шостого грудня в одному з боїв під Бахмутом, в районі населеного пункту Кліщіївка, де загинув не один наш земляк, обірвалося життя 31-річного захисника. Він загинув, щоб жили мільйони співвітчизників у вільній, соборній державі Україна.
Максиму Чепці був всього тридцять один рік. У нього залишилися батько Олександр Іванович, мати Валентина Василівна та сестра Леся.
Поховали Максима на кладовищі в його рідному селі Тростянчик. Попрощатися з ним прийшли представники місцевої влади, рідні, близькі, знайомі та жителі громади.
Перед цим траурну процесію навколішки зустрічали у Тростянці та Оляниці.
Відспівали його душу в Тростянецькому храмі Успіння Божої Матері.
- Скорбота, що розриває серце, сльози, що не в силах спинити ні на хвилину – біль та невимовна печаль сьогодні знову наводнили нашу громаду, - сказала староста Тростянчицького старостинського округу Інна Філіпова. - Знову ми зібрались на цьому скорботному місці, щоб провести в останню путь нашого земляка, воїна, нашого Захисника Максима Чепку. Незламний… Нескорений… Неспинний… Принциповий… Надійний друг та товариш, турботливий син, добрий і щирий брат…
Максим був дуже сміливою людиною. На нього можна було покластися, бо вчиняв завжди по совісті. Допомагав усім, хто потребував, але ніколи не просив допомоги для себе – таким Максим Чепка залишиться у нашій пам’яті назавжди. На жаль, він вже на побачить нашої Перемоги, але ми з вами її обов’язково дочекаємося. І кожного дня, кожної миті ми будемо пам’ятати його та інших Захисників з нашої громади, які віддали, заради цієї Перемоги, найдорожче – своє життя!
Вічна пам’ять нашому Герою Максиму Чепці!
